иметь что-л на совести

General subject: have on conscience

1) gener. (что-л.) (etw.) auf dem Gewissen häben, (что-л.) (etw.) auf dem Kerbholz häben, (что-л.) (etw.) auf der Nadel häben, (что-л.) (etw.) auf der Seele haben, (что-л.) (etw.) auf der Zeche häben

2) hist. (что-л.) (etw.) auf dem Kerbholz haben

gener. (что-л.) avoir (qch) sur la conscience

gener. (что-л.) avere (q.c.) sull'anima

- чистая совесть

- угрызения совести

- со спокойной совестью

••

- свобода совести

- по совести

* * *

жен. сумленне, -ння ср.

conscience

-и θ.

συνείδηση•

εκφρ.

свобода -и – ελευθερία συνείδησης•

на совесть делать что – α) ευσυνείδητα κάνω κάτι. β) στη συνείδηση (επαφίεμαι)•

не за страх, а за совесть делать что – όχι από φόβο, αλλά από συνείδηση κάνω κάτι•

идти против -и – πηγαίνω αντίθετα προς τη συνείδηση•

надо иметь совесть – πρέπει νε έχεις συνείδηση (να μη είσαι ασυνείδητος)•

для очистки -и – για να έχω καθαρή τη συνείδηση•

по -и сказать и по -иговоря – για να μιλήσω (μιλώντας) ειλικρινά•

примириться со своей -ью – συμφιλιώνομαι με τη συνείδηση (ακούω τη φωνή της συνείδησης).

1. (пр., вн.; сверху, на поверхности, имея основанием, поддержкой; тж. перен.) on, upon (об. без удар.); (вн.; в тех же случаях тж.) on to (редко: если необходимо подчеркнуть направление)

2. (пр.; где?, при обозначении стран местностей, улиц) in; (пр.; при обозначении предприятий, учреждений, занятий и т. п.) at; (пр.; около, у) on; (вн.; куда?, в тех же случаях) to; (вн.; в направлении) towards

3. (пр.; при обозначении средства передвижения) by

4. (пр.; с включением в состав) with, ( с применением в качестве топлива) on

5. (пр.; тж. вн.; при обозначении года) in; (вн.; при обозначении дня) on

6. (вн.; для; при обозначении срока, при предварительном определении времени) for

7. (вн.; при обозначении средств к существованию) on

8. (вн.; при определении количества чего-л. денежной суммой) (smth.'s) worth (of smth.)

9. (вн.; при обозначении средства или единицы измерения) by

10. (вн.; при обозначении количественного различия) by, но если данное существит. предшествует определяемому слову, об. не переводится:

11. (вн.; при обозначении множителя или делителя) by; (при словах, обозначающих результат деления, дробления) in, into, to

( вот) here; here you are; ( возьми это) here, take it

предлог с род. п.

1. (напротив) ἀπέναντι, ἀντίκρυ:

2. (навстречу) ἐνάντια, κόντρα:

3. (вопреки, вразрез) κατά, παρά, ἐναντίον:

4. (по сравнению) σέ σύγκριση μέ, σχετι-κά [-ῶς]:

••

* * *

* * *

1) gener. coscienza, foro inferiore, foro interno

2) phil. sinderesi

(m) сердце

 ♦ à cœur vaillant rien d'impossible смелость города берёт

 ♦ à cœur-joie вволю, досыта

 ♦ à votre bon cœur! подайте милостыню!

 ♦ aller droit au cœur проникнуть в душу; взять за сердце

 ♦ avoir du cœur à l'ouvrage относиться с любовью к тому, что делаешь

 ♦ avoir du cœur au ventre быть деятельным, энергичным

 ♦ avoir le cœur à gauche et le portefeuille à droite (ирон.) быть за левых только на словах

 ♦ avoir le cœur gros [ serré] быть расстроенным, подавленным

 ♦ avoir le cœur libre быть ни в кого не влюблённым

 ♦ avoir le cœur sec быть чёрствым, бездушным

 ♦ avoir le cœur sur la main быть великодушным и щедрым

 ♦ avoir le cœur sur les lèvres быть открытым и искренним

 ♦ avoir mal au cœur; ▼ avoir le cœur entre les dents; ▼ avoir le cœur barbouillé; ▼ avoir le cœur sur les bords des lèvres чувствовать приступ тошноты

 ♦ avoir un cœur d'artichaut быть слишком влюбчивым, ветреным

 ♦ avoir un haut-le-cœur испытывать приступ тошноты, отвращения

 ♦ barbouiller le cœur [ l'estomac] вызывать тошноту

 ♦ de bon [ grand] cœur

  1) охотно

  2) от чистого сердца

 ♦ ça fait mal au cœur от этого сердце кровью обливается

 ♦ ça soulève le cœur от этого с души воротит

 ♦ cœur et chaumière с милым рай и в шалаше

 ♦ connaître qn par cœur знать как самого себя; насквозь видеть кого-л.

 ♦ coup de cœur

  1) особая расположенность; увлечение

  2) порыв

 ♦ crève-cœur неудача, досада, огорчение

 ♦ d'abondance de cœur от избытка чувств

 ♦ de meilleur cœur c большой готовностью

 ♦ détours [ les plis et les replis] du cœur тайники сердца; сокровенные мысли

 ♦ dîner [ souper] par cœur обойтись без обеда [без ужина]

 ♦ donner à qn du cœur [ au ventre] подбодрить кого-л.; придать храбрости кому-л.

 ♦ en avoir gros sur le cœur [ sur la patate] быть очень расстроенным; иметь камень на сердце

 ♦ j'en ai gros sur le cœur у меня тяжело на сердце; на душе кошки скребут

 ♦ en avoir le cœur net выяснить до конца; окончательно удостовериться в чём-л.

 ♦ en plein cœur в самом центре; в самой гуще; в разгар

 ♦ épancher le cœur излить душу

 ♦ faire bon cœur contre la mauvaise fortune делать хорошую мину при плохой игре

 ♦ faire le joli cœur любезничать, заигрывать

 ♦ haut les cœurs! держись, не падай духом!; выше голову!; гляди веселее!

 ♦ il faut que le cœur se brise ou se bronze жизнь либо разбивает сердца, либо закаляет их

 ♦ joli cœur; ▼ bourreau des cœurs сердцеед

 ♦ joli [mignon] comme un cœur [un amour] очень миленький; просто прелесть (о ребёнке)

 ♦ laisser parler son cœur поступать так, как подсказывает сердце

 ♦ le cœur a ses raisons que la raison ne connaît pas у сердца свои законы, неподвластные рассудку

 ♦ le cœur de l'enfant est le magasin de porcelaine душа ребёнка – хрупкое сокровище

 ♦ le cœur de qch суть чего-л.

 ♦ le cœur d'un homme est un abîme; ▼ on ne voit pas les cœurs чужая душа – потёмки

 ♦ le cœur lui a manqué он смалодушничал

 ♦ le cœur n'a pas de rides любви все возрасты покорны

 ♦ le cœur n'y est pas к этому душа не лежит

 ♦ le cœur qui soupire n'a pas ce qu'il désire вздыхать присуще неудовлетворённому сердцу

 ♦ [lang name="French"]loin des yeux, loin du cœur с глаз долой, из сердца вон

 ♦ mal de cœur тошнота

 ♦ mon petit cœur мой миленький (ласка тельное обращение к ребёнку)

 ♦ n'avoir pas le cœur à qch не иметь охоты [склонности] к чему-л.

 ♦ je n'ai pas le cœur à qch [ à faire qch] у меня не лежит душа к чему-л.

 ♦ ne pas avoir le cœur à la danse быть не расположенным веселиться; не иметь повода для веселья

 ♦ il n'a pas le cœur à la danse ему не до веселья

 ♦ ne pas porter qn dans son cœur недолюбливать кого-л.

 ♦ par cœur наизусть

 ♦ parler [ causer] de cœur à cœur поговорить по душам

 ♦ peser sur le cœur угнетать, тяготить

 ♦ pour en avoir le cœur net для очистки совести

 ♦ prendre qch à cœur принимать что-л. близко к сердцу

 ♦ reprendre cœur приободриться; воспрянуть духом

 ♦ rester [ demeurer] sur le cœur [ l'estomac] надолго остаться неприятным осадком

 ♦ retourner le cœur взволновать до глубины души; перевернуть душу

 ♦ rire de bon cœur смеяться от души

 ♦ sans-cœur бессердечный человек

 ♦ savoir par cœur знать наизусть, вдоль и поперёк

 ♦ s'en donner à qch à cœur-joie

  1) отдаться чему-л. с радостью и энтузиазмом

  2) отвести душу; натешиться; дать себе волю

 ♦ sentir [ comprendre] par le cœur предчувствовать

 ♦ si le cœur vous en dit если вам так уж хочется

 ♦ son cœur est un coffre fort он думает только о деньгах; для него существуют только деньги

 ♦ sonder le cœur de qn заглядывать кому-л. в душу

 ♦ tant que le cœur me bat [ me battra] пока буду жив

 ♦ [lang name="French"]vin sur lait rend le cœur gai, lait sur vin rend le cœur chagrin для поддержания духа запивай молоко вином, но не наоборот

 ♦ y aller de bon cœur заняться чем-л. охотно, с удовольствием

1) lavoro (m.), occupazione (f.), affare (m.), attività (f.)

2) questione (f.)

3) (colloq.) cosa giusta

4) professione (f.), occupazione (f.)

5) negozio (m.), ditta (f.)

6) (giur.) causa (f.)

7) dossier (m.), incartamento (m.), fascicolo (m.); atti (pl.), pratica (f.)

8) azione (f.) ( anche fig.)

9) fatto (m.), avvenimento (m.)

10) situazione (f.), stato di cose

11) (+ agg., come pred.) cosa (f.), fenomeno (m.)

(f) зуб

 ♦ agacer les dents набить оскомину

 ♦ avoir du pain quand on n'a plus de dents слишком поздно получить желаемое

 ♦ avoir la dent проголодаться

 ♦ avoir la dent dure

  1) быть беспощадно злым критиком

  2) иметь язык как бритва

 ♦ avoir les dents longues

  1) иметь чрезмерные запросы, претензии

  2) быть слишком алчным

 ♦ avoir une dent contre qn иметь на кого-л. зуб

 ♦ coup de dent злословие, колкость

 ♦ creuser la tombe avec ses dents чревоугодничать с опасностью для здоровья

 ♦ déchirer qn à belles dents разбирать кого-л. по косточкам; поносить кого-л.

 ♦ dévorer [[lang name="French"]croquer, manger] à belles dents уписывать за обе щеки

 ♦ du bout des dents нехотя; едва-едва

 ♦ entre les dents сквозь зубы; неразборчиво; недовольно; ворча

 ♦ être guéri du mal de dents; ▼ n'avoir plus mal aux dents (шутл.) умереть

 ♦ être savant jusqu'aux dents (шутл.) быть кладезем премудрости; знать всё на свете

 ♦ être sur les dents

  1) выбиться из сил; падать с ног от усталости

  2) быть начеку, настороже

 ♦ mentir comme un arracheur de dents врать как сивый мерин, без зазрения совести

 ♦ n'avoir rien à mettre sous sa [[lang name="French"]la] dent [[lang name="French"]la] dent

  1) не найти ничего съестного

  2) не найти пищи для сплетен, пересудов

 ♦ ne pas désserer les dents хранить упорное молчание; не проронить ни слова

 ♦ prendre le mors aux dents закусить удила; вспылить

 ♦ rire à belles dents хохотать во всё горло; весело смеяться

 ♦ se casser les dents à qch обломать на чём-л. зубы

 ♦ tomber sous la dent de qn

  1) попасть кому-л. в когти, в лапы

  2) по пасть кому-л. на зубок

 ♦ une dent lui tombe (шутл.) с ним случилось что-то невероятное, из ряда вон выходящее

 ♦ vouloir prendre la lune avec les dents желать невозможного; хотеть достать луну с неба

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися